Пробне ЗНО №1

16. Установіть відповідність між реченнями та функцією інфінітива.

• Умій відчувати серце матері, умій бачити в її очах ласку і спокій, щастя і радість, тривогу і безсоння…
• Учні запропонували подати план роботи ліцею на наступний семестр.
• Жити - означає любити.
• Настя дала обіцянку частіше навідуватися до хрещеної.

• обставина
• присудок
• означення
• підмет
• додаток

1) Вміти+інфінітив = складений дієслівний присудок. 2) Запропонували (що?) подати = додаток. 3) Жити (що робить?) означає = підмет. 4) Обіцянку (яку?) навідуватися = означення.

17. Установіть відповідність між членом речення та виділеними словами.

• підмет
• присудок
• означення
• обставина

• Треба бути щедрим і ВИМОГЛИВИМ до себе.
• ВІТАТИСЯ – означає бути доброзичливим до когось.
• Хай мовчать Америки й Росії, коли я з ТОБОЮ говорю!
• Класний керівник подивився на годинник і дав наказ туристам ЗУПИНИТИСЯ.
• За будинком стелилися, як СКАТЕРТЬ, зелені левади.

1) Вітатися (що робить?) означає = підмет. 2) Треба бути вимогливим = складений присудок. 3) Наказ (який?) зупинитися = означення. 4) Стелилися (як?) як скатерть = обставина.

18. Установіть відповідність між реченнями та функцією інфінітива.

• Я мала велику мрію вступити до Чернівецького національного університету.
• Бабуся вийшла на свою улюблену грядку нарвати запашної петрушки.
• Любити – це сила.
• Я полюбляю теплими вечорами вдихати літній запах ніжних матіол.

• обставина
• присудок
• означення
• підмет
• додаток

1) Мрію (яку?) вступити = означення. 2) Вийшла (з якою метою?) нарвати = обставина. 3) Любити (є) сила = підмет. 4) Полюбляти+інфінітив = складений дієслівний присудок.

19. Установіть відповідність між реченнями та відокремленими членами в них.

• Забувши сміх, і примовки, і жарти, ми слухали.
• Вона, поетеса, Леся Українка, мала залізну волю.
• Мовчить цілий світ, загорнутий у вечорову сутінь.
• Батько влітку ніякої роботи не визнає, крім пасіки.

• прикладка
• обставина
• означення
• додаток
• підмет

1) Забувши сміх, і примовки, і жарти = дієприслівниковий зворот. 2) Вона (хто саме?), поетеса, Леся Українка = прикладка. 3) Загорнутий у вечорову сутінь = дієприкметниковий зворот. 4) Крім пасіки = відокремлений додаток.

20. Установіть відповідність між реченнями та компонентом ускладнення.

• Усі діти сиділи на підлозі, уважно слухали, особливо Катруся.
• Качка, струшуючи краплини роси, вистрибнула на берег.
• Місяць хоче, мабуть, погрітися, суне в шибку свій блідий диск.
• А він, самотній, уночі ще довго у вогнище дивився.

• відокремлений додаток
• відокремлена обставина
• вставне слово
• відокремлене означення
• звертання

1) Особливо Катруся = відокремлений додаток. 2) Струшуючи краплини роси = дієприслівниковий зворот. 3) Мабуть = вставне слово. 4) Самотній = відокремлене означення (відокремлюємо, бо стосується особового займенника).

21. Установіть відповідність між реченням та його видом підрядності.

• Коли Оксана прокинулась, на столі вже чекав її сніданок.
• Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.
• Я навчу Марину, як у чужі справи носа пхати.
• Людина сама долю вибирає, аби щасливою бути.

• обставинне часу
• з’ясувальне
• означальне
• обставинне умови
• обставинне мети

1) На столі вже чекав сніданок коли? = обставинне часу. 2) Добре якому ковалеві? = означальне. 3) Я навчу Марину чого саме? = з’ясувальне. 4) Людина сама долю вибирає з якою метою? = обставинне мети.

22. Установіть відповідність між реченнями та функцією інфінітива.

• Звичай голити бороду започаткував Олександр Македонський.
• Викотився з-за гаю місяць оглядати околицю.
• Батьки навчили нас цінувати те, що маємо.
• Відчувати - найцінніший дар для кожного з нас.

• обставина
• присудок
• означення
• підмет
• додаток

1) Звичай (який?) голити = означення. 2) Викотився (навіщо?) оглядати = обставина. 3) Навчили (чого?) цінувати = додаток. 4) Відчуватии (є) дар = підмет.

23. Установіть відповідність між односкладними реченнями та їхніми видами.

• Ясна холодна ніч.
• На сизих луках скошено траву.
• Не навчиш вовка орати.
• Відмикаю світанок скрипічним ключем.

• безособове
• означено-особове
• неозначено-особове
• узагальнено-особове
• називне

1) Ясна холодна ніч = означення+підмет = називне. 2) Скошено (-но, -то) = безособове. 3) Народна творчість = узагальнено-особове. 4) (Я) відмикаю = означено-особове.

24. Установіть відповідність між реченнями та компонентом ускладнення в них.

• І погнався лицар хутко через гори, і спинився під віконцем у своєї Ізідори.
• Він чув і сміх, і плач, і крик, бачив погляди привітні, злі.
• Я любить, жити хочу серцем, не красою.
• Данило Підіпригора сходить з дороги і прямує навпростець, через болото, так набагато ближче.

• однорідні присудки, додатки, означення
• однорідні присудки, уточнювальна обставина
• однорідні присудки, обставина, прикладка
• однорідні присудки
• однорідні присудки, додатки

1) Погнався, спинився (що зробив?) = присудки. 2) Чув і бачив (що робив?) = присудки; і сміх, і плач, і крик (що?) = додатки; привітні, злі (які?) = означення. 3) Любити, жити (що робити?) = присудки; серцем, не красою (чим?) = додатки. 4) Сходить і прямує = присудки; навпростець (як саме?), через болото = уточнювальна обставина.

25. Установіть відповідність між видом підрядного речення і прикладом.

• з’ясувальне
• обставинне умови
• обставинне допусту
• означальне

• За честь і правду все віддай, коли ти любиш рідний край.
• Уже листячко прокинулося де-не-де, хоч сніг у лісі ще сріблиться.
• Катерина Білокур ніби розповідала світові, який талановитий її народ.
• Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань.
• Загриміло так, наче розкололися всі найбільші карпатські верхи.

1) Катерина Білокур ніби розповідала світові про що? = з’ясувальне. 2) За честь і правду все віддай за якої умови? = обставинне умови (коли можна замінити на якщо). 3) Уже листячко прокинулося де-не-де незважаючи на що? = обставинне допусту. 4) Недумано, негадано забігла в глухомань яку? = означальне.

26. Установіть відповідність між односкладними реченнями та їхніми видами.

• Сльозами горю не допоможеш.
• На галявині сьогодні викосили траву.
• Шукатиму долю в далекій країні.
• Курява, ревіння верблюдів, скрипіння возів.

• безособове
• означено-особове
• неозначено-особове
• узагальнено-особове
• називне

1) Народна творчість = узагальнено-особове. 2) (Вони) викосили = неозначено-особове. 3) (Я) шукатиму = означено-особове. 4) Означення+підмети=називне.

27. Установіть відповідність між реченнями та компонентом ускладнення.

• Моє щастя, і ніжність, і гнів я б у пісні хотів зберегти.
• Видно, було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося.
• Я не люблю це дерево – осику – з її блідим стовбуром і сіро-зеленим листям.
• На грядці, замість помідорів, тепер красувалися чорнобривці.

• вставне слово
• однорідні члени речення
• звертання
• відокремлений додаток
• відокремлена прикладка

1) Щастя, і ніжність, і гнів = однорідні додатки. 2) Видно = вставне слово. 3) Дерево (яке саме?) - осику = прикладка. 4) Замість помідорів = відокремлений додаток.

28. Установіть відповідність між реченнями та компонентом ускладнення.

• Усі, за винятком Демиденка, дуже уважно слухали лектора.
• У тихій сухій траві шелестів їжачок, схожий на клубочок.
• Книга ця, безперечно, дуже гарний подарунок для вчителя.
• Зоре моя вечірняя, зійди на горою.

• відокремлений додаток
• вставне слово
• звертання
• відокремлене означення
• відокремлена прикладка

1) За винятком Демиденка = відокремлений додаток. 2) Схожий на клубочок = дієприкметниковий зворот. 3) Безперечно = вставне слово. 4) Зоре моя вечірняя = звертання.

29. Установіть відповідність між реченнями та функцією інфінітива.

• Єдиним моїм бажанням було побувати в Парижі.
• Мати щовечора виходила поливати улюблені квіти.
• Сестра ще вчора нагадувала мені про зошит, але я була певна, що не забуду його взяти.
• Мрію хоч раз у житті побачити веселку над Дніпром.

• обставина
• присудок
• означення
• підмет
• додаток

1) Побувати було бажанням = підмет. 2) Виходила (з якою метою?) поливати = обставина. 3) Не забуду (що?) взяти = додаток. 4) Мріяти+інфінітив = складений дієслівний присудок.

30. Установіть відповідність між виділеним фрагментом у реченні та його синтаксичною роллю.

• МИНУЛЕ ніби сон, що маревом здається.
• Справжні друзі ГЛЕКА НЕ РОЗБИВАЮТЬ.
• Учасники конференції З ПОДИВОМ дивилися на поетесу.
• Мама щоранку готувала компот ІЗ ЯГІД.

• присудок
• підмет
• обставина
• означення
• додаток

1) Минуле (є) ніби сон = підмет. 2) Друзі (що роблять?) глека не розбивають = присудок. 3) Дивилися (як?) з подивом = обставина. 4) Компот (який?) із ягід = означення.

31. Установіть відповідність між реченнями та їхньою характеристикою.

• У житі синіли волошки та сокирки, червоніла квітка польового маку.
• Кінь, перервавши уздечку, щосили подався по дорозі вбік села.
• То були кроки осені, чи луни, чи печалі його.
• Вода, затягнута тремкими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння.

• просте, ускладнене однорідними членами
• просте, ускладнене відокремленою обставиною
• просте, ускладнене звертанням
• просте, ускладнене відокремленим означенням
• складне речення

1) Волошки та сокирки синіли, квітка червоніла = складне. 2) Перервавши уздечку = дієприслівниковий зворот. 3) Осені, чи луни, чи печалі = однорідні означення. 4) Затягнута тремкими скалками льоду = дієприкметниковий зворот.

32. Установіть відповідність між реченнями та їхніми видами.

• Я їй розказую, а вона сміється, радіє.
• Зорі вночі ніби прислухаються, як коники цвірчать у травичці.
• Мова – наша зброя.
• Якби я турбувався лиш про себе, вже онімів би давно, а я дбаю про сім’ю.

• складнопідрядне
• просте двоскладне
• складносурядне
• складне з різними видами зв’язку
• просте односкладне

1) Я розказую, А вона радіє = складносурядне. 2) Зорі прислухаються (до чого?), як коники цвірчать = складнопідрядне. 3) Мова (є) зброя = просте 2-складне. 4) Онімів би (за якої умови?), якби я турбувався, А я дбаю = складне з різними видами зв’язку.

33. Установіть відповідність між реченнями та компонентом ускладнення.

• Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні.
• Як сестра, схилилась над тобою невтомна подруга, сувора творчість.
• А я не знаю нічого ніжного, окрім берези.
• Аліна, незважаючи на свій жвавий веселий характер, читала серйозні книжки.

• відокремлений додаток
• відокремлена обставина
• звертання
• відокремлене означення
• відокремлена прикладка

1) Покинута людьми на довгі дні = дієприкметниковий зворот. 2) Сувора творчість і є тією невтомною подругою = прикладка. 3) Окрім берези = відокремлений додаток. 4) Незважаючи на свій жвавий веселий характер = дієприслівниковий зворот.

34. Установіть відповідність між виділеним фрагментом у реченні та його синтаксичною роллю.

• УЧЕНОМУ світ, а невченому тьма.
• Увесь день Дмитро працював НЕ ПОКЛАДАЮЧИ РУК.
• ДИМ від вогню тихо стелився горами.
• Щоранку у моє віконечко заглядає промінь СОНЕЧКА.

• присудок
• підмет
• обставина
• означення
• додаток

1) Світ (кому?) ученому = додаток. 2) Працював (як?) не покладаючи рук = обставина. 3) Дим (що робив?) стелився = підмет. 4) Промінь (чий?) сонечка = означення.